Валерія Коноваленко - студентка КНУБА, що виступає зі команду НУФВСУ

До фіналу розіграшу Кубку з футзалу серед жіночих студентських команд ЗВО залишився рівно тиждень, а всі ми очікуємо на фінал з нетерпінням, адже там буде нагороджена переможниця конкурсу «Міс фото ФАСК 2019». Одна з претенденток на це звання Валерія Коноваленко – студентка Київського національного університету будівництва і архітектури, яка грає за збірну команду НУФВСУ.

Розкажи нам свою історію. Звідки ти родом, де навчаєшся та працюєш?

Моя історія починається в маленькому місті Комсомольск, яке розташоване на березі Дніпра. Це чудове мальовниче місце, куди я залюбки повертаюсь час від часу. Там я жила десь років десять, там залишаються мої рідні, мої роками перевірені друзі, там зародилася моя любов до танцю і музики. Далі моя родина переїхала жити сюди - у Київ .Вже тут почалось моє більш усвідомлене життя. Великою мрією завжди було танцювальне майбутнє, але життя обрало іншу історію і тепер я навчаюсь у Київському національному університеті будівництва і архітектури. Будучи студенткою 5-го курсу, архітектурного факультету, не шкодую, що вже п‘ять років присвячую життя саме цій сфері, адже про архітектуру я можу говорити беззупину. Зараз працюю кресляром у студії дизайну. Безперечно, ще багато ,чому треба навчитись, але головне те що є бажання, тому вірю, що досягну своїх професійних цілей. І бажаю кожному знайти ту справу життя, яка б надихала  до дій, до великих звершень.

Як ти познайомилась з футболом (футзалом)? Де граєш на сьогоднішній день?

Саме в університеті для мене відкрився футбольний світ. Спочатку це була звичайна пара, яка загубилась серед досить важких та серйозних предметів. Але з часом це стало захопленням, я відчувала, як з радістю відпрацьовую кожне тренування, люблю працювати на стовідсоткову віддачу, думаю, що цю пристрасть в мені виховав танцювальний світ, і я безмежно вдячна своїм педагогам з танцю. Наразі - я гравець футзальної команди 5G,яка виступає у вищій лізі України з футзалу. Вдячна команді і тренеру ,що маю таку можливість. Також граю за студентську збірну Національного університету фізичного виховання і спорту України. Звісно,попереду багато роботи над технікою, тактикою, розумінням та відчуттям поля. Я не чекаю від футболу зіркового майбутнього, але знаю, де я відпочиваю душею. І найголовніше, що подарував мені футбол - неймовірно важливих людей у моєму житті, за що я дуже вдячна.

Розкажи про найкращий день у своєму житті.

Щодо найкращого дня мого життя, то не можу виділити конретний день. Було чимало яскравих, світлих моментів, коли хочеться зупинити час, які намагаешся утримувати в пам’яті. Всі вони розкидані на всі мої 20 років. Сподіваюсь, кожен наступний день, якщо не стане найкращим, то відкриє нові фарби мого життя, подарує щирих та добрих людей поруч, наповнить сіру буденність ніжністю, теплом і добротою.

Які очікування у тебе від участі у конкурсі «Міс фото ФАСК 2019»?

Я не очікую від цього конкурсу перемоги. Конкурс э трохи суб’єктивним, якщо чесно кажучи, оскільки перемагає той, хто більше попрацює з аудиторією. Але для мене це новий досвід і нові знайомства, чому я дуже рада.

Віддати свій голос Ви можете за цим посиланням: http://plbz.it/2UH7dWS

 
18 квітня 2019

 149 переглядів

 
 
123123