Гліб Бухал: "Виходити на поле у футболці із тризубом на серці - це відчуття, які важко передати словами"

Нещодавно завершилась Всесвітня літня Універсіада, яка проходила в м. Тайбей, що у Тайвані. Спортсмени з України посіли шосте місце у медальному заліку, серед майже 70 країн-учасниць. Вперше за довгий час участь в Універсіаді взяв студент київського університету Національний авіаційний університет, який виступав у Вищій лізі ФАСК. Гліб Бухал – центральний захисник, що з нового навчального року підсилив склад чемпіона Вищої ліги ФАСК СК «Меркурій-КНТЕУ» та гравець національної студентської збірної України, яка завершила свій виступ сьомою на Всесвітній Універсіаді 2017. Ми мали змогу поспілкуватися з Глібом, одразу по поверненню на Батьківщину:

- Привіт, Глібе! Ти нещодавно повернувся з Тайбею, розкажи нам трохи про Універсіаду: як це було?

Універсіада у Тайбеї - це поки що наймасштабніший турнір у моїй кар'єрі, адже, за рангом універсіада поступається лише Олімпіаді. Організація турніру була просто на найвищому рівні! Проживання, харчування, логістика, відновлення - все це було зроблено не як для студентів, а як для справжніх професіоналів.

- Які відчуття, коли ти представляєш свою країну на міжнародному рівні?

Для мене була велика честь представляти нашу країну на Унівесріаді. До цього я ніколи не викликався до лав національних збірних, тому цей турнір був для мене особливим. Виходити на поле у футболці із тризубом на серці - це відчуття, які важко передати словами.

 

- Як проходила акліматизація?

Акліматизацію особисто я переніс без проблем. Чесно кажучи, очікував, що буде важче. Все ж таки різниця в часі із Києвом була суттєва, а саме +5 годин. Та і з погодою, вважаю, нам пощастило. Лише першу гру з ЮАР ми грали у неймовірну спеку о 11:30 за місцевим часом. Загалом температура повітря така сама як в Україні, просто в Тайбеї більша вологість і через це трохи душно.

- Зараз у футбольних колективах все частіше говорять про мікроклімат у команді, як з цим було у розташуванні студентської національної збірної України? Тобто, як склалися відносини з іншими збірниками?
Мікроклімат у збірній і справді був чудовий. Майже всі знали один одного до цього. Хтось разом грає в одній команді, хтось грав раніше чи може взагалі ще у дитинстві. А взагалі усі ми між собою перетиналися на футбольних полях України, тому багато часу на знайомство та налагодження дружніх відносин у команді не знадобилося.

- Вітаємо тебе та всю команду з сьомим місцем! Як вважаєш, чого трохи не вистачило збірній, аби посісти призові місця на Універсіаді?

Дякую, за привітання, але чесно кажучи, вся команда засмучена підсумковим результатом. Адже у Києві домовлялися, що їдемо на універсіаду за медалями, а після того, як обіграли Аргентину та вийшли з групи відчули, що нам до снаги завойувати золоті нагороди. Ми дуже серйозно налаштовувалися на 1/4 фіналу з Мексикою. Але самі собі привезли швидкий м'яч. Після того, Мексика вже грала по рахунку, а нам ніяк не вдавалося забити. Після гри було неймовірно прикро, адже ми відчували, що ця команда була нам під силу і ми повинні були грати у півфіналі.

- Збірні яких країн запам’яталися найбільше? Та чим саме тебе вони вразили?

Найсильніша команда, проти якої ми грали на турнірі це без сумніву Південна Корея. Вони не залишили нам ніяких шансів. Дуже зіграна, швидка, технічна команда. Після гри ми дізналися, що це була їхня молодіжна збірна. І я вважав їх головним фаворитом цього турніру.
Чесно кажучи, до цих пір не розумію, як вони не переграли збірну ЮАР у третьому матчі групи. Мабуть в той день футбольний фарт був на нашому боці.

- Кого б міг виділити з партнерів по команді?

У нашій команді було зібрано багато хороших та якісних футболістів. Звичайно лідерами команди були хлопці, що представляли клуби премьер ліги. Козак з Олександріі, Котляр із Вереса, Завійський із Карпат. Загалом кістяк команди складався із молодих гравців, які представляли 1 та 2 лігу України.

- Що ця мандрівка до Тайбею дала тобі, як особистості та як спортсмену?

Ця універсіада подарувала мені безцінний досвід міжнародних змагань. Зіграти з такими командами як збірні Аргентини та Італії багатого коштує. Це додало мені більше впевненості у психологічному аспекті. Також я мав нагоду перевірити свої можливості на рівні футболістів з інших країн. Ну і звичайно було дуже цікаво бувати на такому світовому форумі як студентська Універсіада. Це турнір, про який я буду розповідати своїм дітям та онукам.

- Як пройшло твоє літо, чим воно запам’яталось? Як відпочив?

Честно кажучи, літа як такого в мене не було. Одразу по завершенню аматорського чемпіонату України, в якому я виступав за ФК «Чайка» з Петропавлівськоі Борщагівки, надійшла пропозиція зі Львова і я одразу вирушив на збір до Львова. Вийшло так, що 25 червня закінчився старий сезон, а вже 9 липня розпочався новий.

- Розкажи трохи про підписання контракту з ФК «Львів»: як це сталося? Чи слідкували вони за твоїми виступами і як довго?

Варіант із фк Львів з'явився несподівано. Наступного дня після переможного для СК чайка фіналу кубку мені зателефонував головний тренер Чих Андрій Андрійович і запропонував пройти перегляд у його команді. Вже після того, як підписав контракт, президент сказав, що помітив мене в очному матчі ФК «Львів» і «Чайки». А потім ще переглядали у фіналі кубку.

- Яку пораду можеш дати хлопцям та дівчатам, які грають за команди своїх університетів, але мріють про щось більше, про виступ у професійній команді?

Головне поставити собі мету і кожного дня до неї йти і постійно працювати. Треба вірити, що немає нездійснених мрій! Все залежить лише від тебе.

- Незабаром розпочнеться новий сезон у Вищій лізі, Першості та розіграші Кубка м. Києва серед студентських команд ВНЗ. Які твої прогнози на цей сезон? Та можливо ти хочеш щось побажати командам або гравцям?

Цього літа я закінчив Національний авіаційний університет і поступив на магістратуру до Київського національного торговельно-економічного університету. Можна сказати, що і у футбольному плані здійснив трансфер. СК «Меркурій-КНТЕУ» ставить перед собою лише максимальні завдання у чемпіонаті та Кубку ФАСК. Хочеться їм у цьому допомогти. Тим більше, що в мене ще немає медалі за перемогу у чемпіонаті Києві серед студентів. Вважаю, це буде дуже цікавий чемпіонат! Нехай всім щастить!

- Дякуємо тобі, та бажаємо успіхів у новому навчальному році та футбольному сезоні!

Владислав Третяк

 
7 вересня 2017

 2485 переглядів

 
 
123123