Віктор Андрущенко : «Фізкультура і спорт – це здоров’я, сила і звитяга»

Вашій увазі інтерв’ю з доктором філософських наук, професором, дійсним членом (академіком) АПН України, членом-кореспондентом НАН України, заслуженим діячем науки і техніки України, академіком АН ВШ України, ректором Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова – Віктором Андрущенко.

Доброго дня, Вікторе Петровичу. Ось вже 14-й рік ви очолюєте Національний педагогічний університет. За цей час у житті університету відбулося багато знакових подій і серйозних змін. Які з них Ви вважаєте найбільш вагомими та чому?

Національний педагогічний завжди був своєрідним центром педагогічної освіти держави. Мій попередник – ректор академік Микола Шкіль та його команда тримали університет у цьому статусі майже 30-ть років! Мені було з кого брати приклад. До того ж в університеті працювали й працюють сьогодні низка професіоналів – науковців і педагогів європейського рівня. Так що працювати є з ким і ми знаємо як і що треба робити.  Знакові зміни, звичайно, відбулись. Ми встановили дійсну дату заснування університету, від слідкували його  історичну еволюцію; розробили  концепцію стратегічного розвитку університету, головною метою якої визначено забезпечення високої якості навчально-наукових послуг на основі компетентнісного підходу, досягнення лідерського статусу в системі педагогічної освіти України.

У відповідності з концептуальними положеннями проекту «Нова українська школа» університет зосереджується на таких пріоритетних напрямах, як фізика та математика, природничі науки, українська та іноземні мови, психологія тощо.  Разом з тим ми налагодили підготовку класних фахівців за такими спеціальностями, як  «соціологія», «туризм», «дизайн», «правознавство», «екологія», «соціальна робота».

В університеті домінує принцип єдності науки і освіти, діє аспірантура та докторантура, 20 спеціалізованих наукових рад по захисту дисертацій, видаються наукові часописи, навчальні посібники та підручники, активно діє студентське наукове товариство. Серйозну увагу ми приділили створенню умов для наукового зростання кадрового потенціалу. У порівняння з 2003 р.   частка кандидатів наук, доцентів зросла на 17 %, докторів наук, професорів – на 12 %. Загальний показник наукового потенціалу університету сягає 75 %.

Ми налагодили ефективне міжнародне академічне співробітництво з 102 університетами Європи і світу.  За ініціативою університету створена Асоціація ректорів педагогічних університетів Європи, яку я маю честь очолювати. Її зусиллями розроблена і прийнята «Педагогічна конституція Європи» - документ, що формує аксіологічну платформу підготовки нового вчителя для європейського простору ХХІ століття.    

Значна увага приділяється облаштуванню баз оздоровлення та безперебійного проведення польових практик («Синевір», «Сула», «Берізка»), упорядкуванню та проведення ремонтних робіт площ університету, в результаті чого  аудиторний фонд вишу збільшився 7 тис. м. кв. В університеті відкрито ряд аудиторій імені видатних особистостей, які внесли вагомий вклад у розвиток вишу, зокрема, професорів  А.Авдієвського, Г.Волинки, А.Грищенка, М.Мозгового, М.Шкіля, О.Мороза, М.Ярмаченка. Створено мистецько-виставковий та науково-дискурсний клуб «Скло». Встановлено пам’ятний знак Героям небесної сотні, пам’ятник випускнику університету геніальному поету Андрію Малишку, відкрито музей-садиба видатного педагога сучасності Івана Зязюна.

Університет заохочує розвиток художньої, волонтерської та спортивно-оздоровчої творчості викладачів та студентів. До речі, нині в університеті навчаються та працюють близько 50 народних та заслужених діячів культури та мистецтва, 65 майстрів спорту та майстрів спорту міжнародного класу.

До речі, ми знаємо що досить скоро відбудуться вибори ректора. Розкажіть про свою виборчу компанію і чого вдалось досягнути в ході цієї компанії?

Вибори ректора – це прерогатива колективу університету – студентів, викладачів, співробітників. Їх волевиявлення є основою для призначення. Особливо виборами я не переймаюсь: виберуть – буду працювати ще краще; не виберуть – буду дякувати за те, що терпіли мене 14-ть років! Щоправда, нині склалась така ситуація, що університет хочуть захопити люди не чесні, не українські, підступні. Вони паплюжать колектив і ректора. Підкуповують студентів. Проводять проросійську політику руйнації національних освітньо-наукових і культурних центрів і їх лідерів.  Бог їм суддя. Я вірю в колектив і цілком покладаюсь на його рішення. Разом з тим, я зустрічаюсь  і розмовляю з викладачами, студентами, співробітниками університету. Ми обговорюємо перспективи розвитку вишу. Сформували Наглядову раду, головою якої став третій всенародно обраний Президент України Віктор Ющенко. У відповідності з новим Законом «Про вищу освіту» провели ряд структурних змін, затвердили Новий Статут університету, обрали Вчену раду, затвердили стратегію розвитку до 2025 року. Ми ставимо два основні завдання: перше - зміцнення лідерського статусу університету в системі вітчизняної педагогічної освіти і друге - утвердження його у якості кращого педагогічного університету Європи. Наш колектив міцний, консолідований, високо духовний і конструктивний. Переконаний, поставлені завдання нам під силу.

Вікторе Петровичу, команди НПУ імені М.П.Драгоманова є незмінними учасниками змагань та навіть турнірів за межами України. Та які для Вашого університету напрями є пріоритетними у розвитку студентського спорту?

Університет є потужним осередком фізичного виховання молоді. Збірні університету – переможці всеукраїнських та міжнародних олімпіад і турнірів. В університеті навчались перша олімпійська чемпіонка незалежної України, дворазова срібна призерка чемпіонатів Європи (19931994), чемпіонка світу (1993)  Оксана Сергі́ївна Баюл-Фаріна,  чемпіони світу  боксери Віталій і Володимир Клички. Обидва -  брати є кандидатами наук, Почесними професорами університету.  Наші футбольні команди практично завжди є переможцями або ж фіналістами   чисельних вітчизняних та зарубіжних змагань.

 

Університет має чудовий спортивний комплекс,  де під керівництвом досвідчених тренерів – викладачів факультету фізичної культури та спорту (декан – професор Олексій Тимошенко) у чисельних секціях кожен студент має можливість займатись оздоровчою фізкультурою та  спортивною діяльністю. Популярним є «Кубок ректора з футзалу» , студентсько-викладацькі шахові турніри. Грандіозним видовищем і ефективністю оздоровлення є Програма «Руху і краси», впроваджена професором Олександрою Дубогай. Наші студентки-баскетболістки практично завжди є переможцями всеукраїнських баскетбольних баталій. В університеті працюють знамениті спортсмени, чемпіони України і світу, зокрема, О.Михайліченко, В.Рижов та ін. Недавно ми відкрили новий тренажерний зал, встановили боксерський ринг. І студенти,  і викладачі мають безоплатне право для проведення тренувань та змагань різного рівня. Спортивну й фізкультурно-оздоровчу роботу ми розглядаємо як один з головних пріоритетів розвитку університету.

Які Ваші враження від фінальних матчів розіграшу Кубку м. Києва з футзалу під егідою ФАСК серед жіночих та чоловічих студентських команд за участю колективів університету імені М.П.Драгоманова?

Щонайкращі. Вражає грунтовна організаційна підготовка, судійська справедливість, орієнтація на спортивну боротьбу і турботу щодо убезпечення студентів від травм. Як на мій погляд, сучасне керівництво студентської спортивної спілки підняли статус фізкультурної та спортивної студентської діяльності до найвищого європейського рівня. Підтримую запрошення до участі в спортивних заходах колишніх видатних спортсменів, зокрема футболістів футбольної команди «Динамо» Київ – Олега Блохіна, Олексія Михайличенка, Бойка та інших знаменитостей.  Для студентів – це легенди, за якими можна вибудовувати дорожню карту власного спортивного зростання. Позитивним є й участь студентської профспілки м. Києва та України, ректорів університетів, а також відомих меценатів, які «підпитують» студентів відповідними нагородами, призами, подарунками. Я вражений подвижництвом Президента Футбольної асоціації студентів м. Києва Вадима Місюри, який настільки переймається студентським спортом, що вже здобув високу повагу серед студентів та керівників закладів освіти.

У Вашому університеті досить пристойна спортивна інфраструктура. За рахунок чого вдалося зберегти й примножити матеріальну базу? Чи є у Вас плани розширення інфраструктури?

Спортивний комплекс – це гордість університету. На його будівництві відзначились декілька поколінь студентів. Багато з них вже стали викладачами, професорами. Однак трепетно бережливе  ставлення до реманенту, спортивних снарядів,  спорткомплексу загалом, збудованому власноруч, зберігають і по сей день. Зберігають і передають це почуття новим поколінням студентської молоді. В комплексі працюють когорта керівників і співробітників, дбайливість яких є, мабуть, вродженою рисою характеру. Спорткомплекс вражає чистотою, організацією і порядком.  Зрозуміло, ми маємо його підтримувати й розвивати. Насамперед, через освоєння й розбудову нових спортивних майданчиків. Університет, на жаль, не має власного стадіону. Тому ми намагаємось співпрацювати з більш багатими установами, де є футбольні поля чи іншого типу спортивні майданчики. Спортивні кімнати у нас є у кожному гуртожитку. Завершуємо облаштування спортивного майданчика у студентському містечку.

Як Ви оцінюєте перспективи розвитку студентського спорту в країні в цілому та які кроки на зустріч цьому розвитку зроблені в університеті імені М.П.Драгоманова?

Спорт – це велика державна справа. Україні є ким пишатись. Згадаймо В.Борзова, братів Віталія і Володимира Кличків, Яну Кличко, Оксану Баюл, Олега Блохіна, Андрія Шевченка і багатьох інших, хто звеличував і звеличує престиж держави і народу у світовому просторі. Згадую, перебуваючи на студентській універсіаді в Мілані, ми зайшли в одне з чисельних кафе, з метою випити філіжанку кави чи бокал чудового італійського пива.  Ми були в спортивні формі з надписом «Україна». До нас вийшов власник кав’ярні  і зі словами «Браво Україна! Браво Шевченку – королю із Сходу» запропонував нам безкоштовне частування і повагу. От вам і оцінка спорту, спортсменів і велика державна політика! Спорт треба розвивати. У кожному дворі має бути спортивний майданчик. На жаль, сьогодні – це рідкість. Мені здається, що спортивні футбольні клуби мають переглянути політику залучення на трибуни школярів та студентів вболівальників. У Франції, Італії чи Іспанії пустих трибун немає. А у нас? Спортсмени мають частіше відвідувати заклади освіти, зустрічатись з молоддю, а держава – відшукати резерви для підтримки розвитку фізичної культури і спорту.

І наостанок розкажіть про Ваші вподобання в світі спорту, можливо Ви зараз відвідуєте спортивні зали чи майданчики?

Для мене фізкультура і спорт – це сфера захоплення, прагнення, честі, слави і першочергової підтримки. Адже це – здоров’я людини, сфера мужності, перемоги і звеличення особистості і держави. З тремтінням у серці спостерігаю за тим, як звучить Державний гімн і піднімається державний прапор на честь чергового українського спортсмена-переможця. Більше б таких моментів! Я люблю футбол і понад 50 років вболіваю за улюблену команду «Динамо» Київ. Люблю спостерігати чемпіонати з біатлону. Колись і сам долав десятикілометрову дистанцію. Шаную змагання із спортивної гімнастики, боксу, вільної боротьби. Загалом я люблю спорт і шаную спортсменів. Кожному студенту, який виконує норму Майстра спорту ми надаємо ректорську стипендію. Щорічно проводимо вшанування спортсменів-переможців. І хоча часу в ректора обмаль, намагаюсь відвідувати університетський басейн та тренажерний зал. Граю в настільний теніс. Стараюсь не пропускати футбольні баталії за участю моїх улюблених динамівців.

Владислав Третяк

 
11 травня 2017

 378 переглядів