Ректор Університету Грінченка Віктор Огнев'юк: "Для того, щоб система фізичного виховання у вищому навчальному закладі була ефективною, вона має бути перш за все цікавою для студентів"

 - Вікторе Олександровичу, почнемо з приємного: в минулому сезоні команда Університету Грінченка з футболу вийшла у Вищу Лігу та у Фінал Кубку ФАСК. Крім того,  в своїй історії ви вже ставали володарями Кубку з футзалу. З чим, на вашу думку, пов’язані такі без перебільшення феєричні успіхи?

 - Безперечно, успіх нашої футбольної команди – це результат щоденної праці студентів над собою та праці їхнього тренера Сергія Володимировича Швеця. Дуже важливо розуміти, що ці перемоги відбулись не лише завдяки фізичним тренуванням, а й об’єднанням команди і тренера  довкола  спільних цінностей та прагненням спортивної досконалості. Сергій  Володимирович не розкидається словами і пустими обіцянками. Обіцяв, при першій нашій розмові, сформувати  результативну  футбольну команду та вийти до фіналу, і зробив.

 

 - Чи існує у вашому ВНЗ програма розвитку студентського спорту?

- Починаючи з цього навчального року, питанням як стратегічного планування,  так і тактики розвитку студентського спорту в університеті займатиметься новостворений Факультет здоров’я, фізичного виховання і спорту. Я вважаю, що  факультет стане центром інтенсивного розвитку професійних та студентських спортивних команд, зокрема, і спорту в Університеті Грінченка загалом.

 - Чи готуєте ви професійних спортсменів-спеціалістів? Яких саме?

- На сьогоднішній день в нашому університеті здійснюється підготовка  висококваліфікованих фахівців з фізичного виховання та фізичної реабілітації. Серед студентів-грінченківців є представники багатьох олімпійських та професійних видів спорту, неодноразові переможці та призери Чемпіонатів України, Чемпіонатів Європи  і Світу. Ми невимовно цінуємо здобуті перемоги і докладені до цього зусилля як студентів, так і викладачів. Наше завдання  – сформувати у них переконання, що ми підтримуємо їхні спортивні ініціативи та робитимемо все для їх розвитку через особистісне зростання кожного студента - спортсмена.  

 

 - У вашому ВНЗ досить пристойна спортивна інфраструктура. За рахунок чого вдалося зберегти й помножити матеріальну базу? Чи є у вас плани щодо розширення спортивної інфраструктури?

- Університет належить до власності територіальної громади Києва. І Київська міська державна адміністрація  всебічно сприяє та  підтримує  розвиток матеріально-технічної бази Університету в цілому та спортивної інфраструктури зокрема. У цьому контексті нам дуже пощастило, оскільки Київський міський голова В.В. Кличко є спортсменом світового рівня, який не потребує зайвих аргументів для переконання в необхідності підтримувати університетський спорт.

У цьому році за кошти міського бюджету буде проведено реконструкцію спортивних споруд Університетського коледжу, а наступного -  капітальний ремонт стадіону на Старосільській,2, що дасть можливість створити чудові умови для занять спортом студентам Університету Грінченка, ВПУ №25 і мешканцям столиці адже у на наших спортивних спорудах кияни завжди є бажаними.

 

 - Протягом минулого року в освітньому середовищі лунали думки щодо скорочення кількості годин для занять фізичною культурою. Що ви думаєте з цього приводу?

  - Дійсно, у деяких ВНЗ було зменшено кількість занять фізичного виховання, а також скорочені кафедри фізичного виховання. Особисто я вважаю, що якщо заняття фізичною культурою будуть масово скорочені у ВНЗ, сучасне цифрове  покоління зробить величезний крок назад. Молоді, яка більшість часу проводить з цифровими гаджетами ,  яка має малорухливе дитинство, порівняно з тим, яке було у нас, просто необхідно створювати умови для фізичної активності.  Проте для того, щоб система фізичного виховання у вищому навчальному закладі вирішувала цю проблему і була ефективною, вона має бути перш за все цікавою для студентів. Саме тому в Університеті Грінченка  система занять з фізичної культури організована за секційним принципом. Студентам пропонується більше 12 різних спортивних секцій на вибір, до переліку яких входять  популярні ігрові види спорту, а також сучасні - черлідинг та різні види фітнесу.

 - Як ви вважаєте, які рішення повинні приймати  можновладці задля зацікавлення бізнесу та меценатів в розвитку спорту?

Представники бізнесу повинні розуміти, що їх бізнес буде більш успішний, якщо вони вкладатимуть кошти у здоров’я нації. Варто також розглядати можливість запровадження певних податкових пільг для юридичних та фізичних осіб, які підтримують розвиток масового, студентського, олімпійського, професійного спорту та створюють умови для повсякденних занять фізичною культурою якомога більшою кількістю громадян і, особливо, дітей та молоді.

 

 - Які подальші кроки розвитку студентського спорту будуть прийматися у вашому ВНЗ?

- Ми розпочали підготовку цілісної   програми  розвитку студентського спорту. Програма передбачатиме  вдосконалення матеріально-технічної бази, адже це запорука не тільки майбутніх перемог, а й бажання і мотивації йти до них, а також напрями розвитку професійного та любительського спорту, розширення надання послуг з фізичної культури для мешканців столиці. До речі, з нагоди Дня працівника фізичної культури і спорту, директора спортивного комплексу університету З.П. Якобчука Указом Президента України  П.О. Порошенка було нагороджено орденом «За заслуги» 3 ступеня, зокрема, за надання якісних послуг з фізичної культури киянам.  Будемо продовжувати у цьому дусі. 

Також планується відкриття спортивного клубу на базі Факультету здоров’я, фізичного виховання і спорту. Безперечно, ми усіляко підтримували і будемо підтримувати представників індивідуальних видів спорту, існуючі спортивні команди та формуватимемо нові. В майбутньому університет має на меті розширити факультет новими спеціальностями: «Тренер з обраного виду спорту», «Фітнес та рекреація».

 -  Розкажіть про свої захоплення у світі великого спорту?

- Про великий спорт у моєму житті не йдеться але не можу уявити себе без фізичної культури та фізичних навантажень. Вранці та ввечері, як правило, ходьба у сумі не менше 6 кілометрів, що дає заряд бадьорості на день або знімає напруження робочого дня. Ця звичка, мабуть, залишилася зі шкільних років, бо від школи мене відділяли  майже три кілометри. З першого до десятого класу я щодня проходив 6 км. Плавання теж є нормою мого способу життя. У дитячі та юнацькі роки грав у футбол, хокей, волейбол, займався бігом, стрибками, а без велосипеда  життя взагалі не уявляв. Також люблю трудитися у своєму саду. Все це додає життєвих сил та енергії. 

Наталія Горбенко, Денис Бобр

 

 
20 грудня 2016

 1129 переглядів