Ректор Європейського Університету Іван Тимошенко: "Студентський футбол поєднує фізичний розвиток з інтелектуальним і моральним."

ФАСК поспілкувалася з професором Іваном Івановичем Тимошенко - ректором Європейського університету, Головою Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності, Заслуженим працівником освіти України, який на цьому тижні відсвяткував свій 80-й День народження.

-   Іване Івановичу,  почнемо з привітання: ваш навчальний заклад в минулому році відсвяткував 25 років.  Що за цей час вдалося реалізувати у спортивному житті студента?

Спорт - це надзвичайно важлива частина життя наших студентів. І не так важливо, чи грає хтось в в спортивній команді нашого університету з суперниками з іншого вузу або просто грає з друзями - в будь-якому випадку спорт дає безцінний соціальний досвід спілкування і гравцям і вболівальникам.

В Європейському університеті створені найкращі умови для занять спортом та формування здорового способу життя. На стадіоні університету розміщені бігові доріжки, сектори для стрибків, гімнастичне містечко, футбольне поле, волейбольний і баскетбольний майданчики. Для занять спортивними іграми, боксом, важкою атлетикою, аеробікою в навчальних корпусах обладнано спортивні зали. Також до послуг студентів - зали лікувальної фізкультури і загальнофізичної підготовки, тренажерні зали. Ефективно діє спортивно-оздоровчий комплекс «Озерне» та гірськолижна база відпочинку «Едельвейс»

Виходячи з рівня індивідуального фізичного розвитку, особистих переваг всі студенти, починаючи з першого курсу навчання, мають право вибору спортивної спеціалізації на заняттях з фізичної культури: атлетична гімнастика, аеробіка, айкідо, баскетбол чоловічий і жіночий, вільна і греко-римська боротьба, волейбол чоловічий і жіночий, гандбол, дзюдо, карате, легка атлетика, міні-футбол, плавання, самбо, тайський бокс, таеквондо, важка атлетика, футбол.

Спортивні команди Європейського університету успішно виступають на змаганнях: 1 місце турніру з футболу «Кубок дружби» (2010р.), 3 місце турнір солідарності МОО «Пульс Демократії», 2 місце турніру з міні-футболу серед команд вищих навчальних закладів, вищих професійних училищ та ліцеїв святошинського району міста Києва (2011 р), 2 місце з футболу в турнірі серед студентів-юристів «Кубок дружби 2011» Київ 18.04-12.05.2011 року, 1 місце Чемпіонату Святошинського району серед вищих навчальних закладів з баскетболу 13.11.2014 року,  3 місце Клубного чемпіонату України з веслування на човнах «Дракон» серед аматорських команд 2016 рік, 2 місце в Чемпіонаті України серед клубів з багатоповторного жиму, станової тяги та армліфтингу 19.11.2016 року та ін.

Ви були одним із засновників приватних ВНЗ в нашій країні. З якими головними труднощами зіткнулися?

Створення нового вищого навчального закладу - це була відповідь на виклик часу і потре­би молодої незалежної України у нових фахівцях: менеджерах, маркетологах, еко­номістах, комп'ютерщиках, для яких на той час не було ні підручників, ні програм. У самій назві університету втілена ідея національного виміру – домогтися того, щоб саме в Україні молоді люди могли б мати усі сучасні умови, міжнародні стандарти і технології навчання, такий рівень професійної підготовки, який би дозволив випускникам конкурувати на міжнародному ринку праці.

Створення вищого навчального закладу нового типу потребувало великих організаційних зусиль, адже все нове у нас зазвичай стикається з пересторогою та недоброзичливістю у певних колах суспільства, зокрема серед політичних діячів чи чиновників. Скрізь доводилося долати позицію чеховського Іовича: «Как бы чего не вышло», а то й натикатися на явну недоброзичливість і підозру.

Перші роки були найважчими. Тоді, на початку дев’яностих, всім здавалося, що робити бізнес може будь-хто. То насправді були дикі часи. До нас прийшли люди, по суті з вулиці, що дивилися на диплом як на палітурки, які можна просто купити, не докладаючи розумових зусиль. Мовляв, ми заплатили, а ви собі як хочете, так і вчіть. Приходили «круті» батьки з товстими золотими ланцюгами, похапцем говорили і поспішали робити гроші, залишаючи нам своїх чад.

Наш університет виник у 1991 році, не маючи на момент створення власного приміщення, тому значні зусилля в перші роки діяльності були спрямовані насамперед на створення матеріальної бази, яка б повністю відповідала сучасним вимогам.

Безумовно, це був великий ризик. З перших днів свого існування університет був піонером буквально у всьому, адже він став одним із перших вузів не лиш е в Україні, а й на теренах колишнього СРСР. Зараз ми з охотою ділимось своїм досвідом, а з нами тоді ділитись було просто нікому. Справа ускладнювалась ще й тим, що в ту пору не існувало практично ніяких державних механізмів, які б мали регулювати діяльність комерційних структур у сфері освіти і на нас «обкатувались» процеси атестації, акредитації і т.д. Зараз про це легко говорити – були створені чіткі правила,  вимоги, процедури, а тоді ще не було ніякої нормативної бази. І утому, що вона з’явилася є немала заслуга й наших працівників. Крім цього, тоді було непросто зламати стереотипи людей, які вважали,  що освіта має бути безплатною.

Скільки сил витрачено у цій боротьбі, важко підрахувати. Але недаремно ! Університет ріс, розвивався, міцнів, ставав все більш помітним явищем на освітянській карті держави. Зростав контингент студентів, відповідно збільшувався і якісно покращувався викладацький склад, з’являлися нові кафедри та інститути , кабінети та комп’ютерні класи, спеціалізовані аудиторії, запрацював власний видавничий відділ, що значною мірою покривав дефіцит навчальної літератури. Сьогодні навіть ті, хто тоді дивився на цей подвижницький крок як на дивацтво, змушені визнати: результат вийшов просто вражаючий.

-   Які саме види спорту мають пріоритетне значення для вашого ВНЗ?

Командні види спорту – волейбол, футбол, баскетбол.  Вони допомагають формувати такі моральні якості студента як наполегливість, сміливість, рішучість, чесність, упевненість у собі, почуття колективізму. Гра – одна з найважливіших сфер життя кожної людини з перших років її життя вона забезпечує необхідні емоційні умови для всебічного гармонійного розвитку особистості.

-   Протягом минулого року в освітньому середовищі відбувалася дискусія щодо скорочення кількості годин для занять фізичною культурою, мовляв масовий спорт -  індивідуальна прерогатива кожного окремо взятого студента. Як ви вважаєте, чи буде ця думка домінувати в майбутньому?

Реформи в освіті потрібно робити, але перед тим, як щось скорочувати або забороняти треба добре продумати наслідки від цих дій. Скажімо, скорочення кількості годин для заняття фізичною культурою, за умови наявності у навчальних закладів матеріальної бази для заняття спортом це одна справа. Але ж не у всіх навчальних закладів все гаразд з тренажерними залами, басейнами, стадіонами. А як стосовно кадрів для цієї роботи ?

Звісно, фізичний розвиток учня чи студента не повинен обмежуватись лише уроками фізкультури, але треба зважати на реальні можливості навчального закладу. Якщо, скажімо, в університеті є достатні можливості для забезпечення зайняття спортом своїх студентів, то години на фізкультуру можна й скоротити.

-   Як ви вважаєте, який час потрібен для зацікавлення студентським спортом великого бізнесу на кшталт програм у США та Великобританії?

За кордоном, якщо ти є спонсором команди навчального закладу, то звільняєшся від податків, більшість бізнесменів є спонсорами студентських команд в яких вони самі колись займалися. Це вважається престижним. В нашій державі, на превеликий жаль,  поки що такого немає.

Гадаю, що ситуація зміниться коли в самому суспільстві буде запит га зайняття спортом, коли, скажімо, на чергових виборах кандидати в Президенти чи в народні депутати будуть обіцяти не підвищення пенсій і зменшення тарифів, а відкриття нових стадіонів, спортивних майданчиків, і загалом створення умов для фізичного розвитку своїх виборців. Тоді й держава в особі чиновників матиме стимули до підтримки спорту.

-   Які подальші кроки розвитку студентського спорту будуть прийматися у вашому ВНЗ?

Ми плануємо і надалі розвивати нашу матеріальну базу для заняття спортом – як відомо меж досконалості не існує. Крім цього, хотів би наголосити, що ми відкриті і дуже уважні до запитів наших студентів. Ми витрачаємо немалі кошти на спортивну інфраструктуру не тому, що хтось з чиновників так сказав або як при Радянському Союзі всі «впроваджували» відповідне рішення чергового партійного з’їзду, а тому що молодь хоче бути здоровою і красивою. Ось і все.

-   Розкажіть про свої захоплення у світі спорту?

Як захоплення мене дуже вразив студентський футбол. Він поєднує фізичний розвиток з інтелектуальним і моральним. Я вважаю, що Футбольна асоціація студентів Києва робить дуже важливу, подвижницьку роботу по розвитку студентського футболу в Україні.

Автор: Владислав Третяк

 
16 березня 2017

 154 перегляда