Матч шостого туру чемпіонату м. Києва з фузалу серед студентських команд між НУФВСУ та НУХТ ще до стартового свистка позиціонувався як принципове протистояння. Команди — сусіди в турнірній таблиці (2-ге та 3-тє місця), обидві борються за верхівку, а очна зустріч могла суттєво вплинути на розподіл сил. І гра повністю виправдала очікування — напруга, емоції, характер і справжня драма футзалу.
Початок був за НУФВСУ. Команда одразу задала темп, активно змінюючи схем угри та пресингуючи суперника по всьому майданчику. Швидкий гол Максима Нечая лише підкреслив їхній настрій на гру. НУХТ відповів ударом Віталія Закори, але загалом перша частина тайму залишилася за господарями: дубль Дениса Сніцаренка й точний удар Максима Нечая зробили рахунок 4:1, і здавалося, що інтрига майже зникла.
НУФВСУ мав комфортний запас і широку лаву запасних, тоді як у НУХТ було всього сім гравців. Проте саме ця обмеженість змусила команду діяти максимально зібрано, без права на помилку.
Після перерви гра стала більш обережною. НУФВСУ контролював м’яч, намагаючись спокійно довести матч до перемоги. НУХТ терпів і поступово готував свій ривок, усе частіше використовуючи п’ятого польового. Спочатку це виглядало обережно, навіть тихо — аж доки не настав момент вибуху.
На 36-й хвилині Володимир Кондрашин скорочує рахунок, ще через дві хвилини забиває знову — і вже 4:3. Напруга в залі миттєво зростає, НУФВСУ нервує. Закора, який відзначився на початку матчу, робить рахунок рівним, і вже ні в кого не залишалося сумнівів: кінець буде гарячим.
Розв’язка настала в останню хвилину, коли Роман Господенко вивів НУХТ уперед. Суперник кинув усі сили в атаку, але це лише відкрило шлях до ще одного м’яча — його забив Віталій Ткачов, поставивши фінальну крапку.
Ця перемога стала прикладом того, як витримка, досвід і правильне використання тактичних інструментів можуть змінити долю гри. НУХТ зумів повернутися після 1:4, маючи мінімальну ротацію, і зробив це впевнено, холоднокровно й дуже по-спортивному.
