Футзальний сезон очима прес-служби ФАСК

Футзальний сезон завершився достроково, команди-призери визначені, переможці у індивідуальних номінаціях також, більш детально про це у нашому матеріалі:bitly.su/8yxXyU1. Ми спробуємо пояснити логіку розподілення місць, а також поговоримо про те, як всі команди проявили себе протягом сезону.

Розпочнемо з уже чинних чемпіонів ХVIІ Чемпіонату м. Києва з футзалу серед студентських команд ЗВО сезону 2019-2020 рр. – колективу НПУ ім. Драгоманова. Хлопці жодного разу не втратили очок за сім турів та майже не мали проблем із своїми суперниками. Взагалі важко було уявити, що бодай хтось із 15 команд зможе протистояти минулорічним тріумфаторам Вищої ліги та Кубку. Так, у команди були помітні кадрові проблеми пере стартом сезону, але Руслан Мішаровський витиснув максимум із тих гравців, що залишились у нього складі. 19 забитих м’ячів у виконанні Артура Розсолодіна та фантастична результативність у кожному матчі допомогли «педагогам» стати заслужено кращими за підсумками сезону. Шкода тільки, що вболівальникам так і не випала нагода поспостерігати за футзальним студентським «ель-классіко» між НПУ та колективом НУХТ…

Щодо останніх, то команда Тараса Шпички виглядала справжнім лідером та фаворитом групи Б, але їм далеко не всі матчі давалися так просто та невимушено. Вже у другому турі «харчовики» ледь не втратили очки в поєдинку з новачками змагань – «АКФ», матч завершився із рахунком 4:3 на користь НУХТу, в п’ятому турі вони зазнали поразки від «будівельників» на виїзді, а вже у наступному матчі непросто далась перемога над КУБГ у рідних стінах із рахунком 6:5. Проте, не варто недооцінювати цю команду, в якій чимало високоякісних гравців. Звично на високому рівні сезон провів Руслан Савенко, який відзначався майже в кожній грі, в якій виходив на поле. Тож цей колектив став другим і цей результат також можна назвати цілком заслуженим.

Третіми в цьому сезоні стала команда «Будівельник» з КНУБА, яка в минулому році посіла цю ж сходинку, але змогла пробитися у фінал розіграшу Кубку, де дала бій «педагогам» з НПУ. Прикро, що цей сезон став останнім для великої кількості провідних гравців ціього колективу, серед яких багаторічний капітан та лідер «будівельників» - Сергій Олійник. Але команда мала певні труднощі, протягом першого кола змагань. Вже у другому турі, підопічні Олексія Кузнєцова, зазнали нищівної поразки від НАВСу із рахунком 7:0, далі була непроста перемога над КУБГ із рахунком 5:4, а вже після цього неймовірна перемога над «харчовиками», за якою слідувала не менш неймовірна поразка від «АКФ» із рахунком 5:2. Команді не вистачало стабільності в результатах, аби поборотися з НУХТом за лідерство у групі Б, але відмітити старання Данька та компанії просто неможливо.

Четвертою та п’ятою командами із однаковою кількістю очок стали «Авіатор» та НУФВСУ і обидві ці команди з групи А. Ще в першому турі вони зіграли в нічию 2:2 між собою, після чого в третьому турі «фізкультурники» поступилися вдома НУБіПУ, а «Авіатор» не втрачав очок аж до 7 туру, в якому зазнали прикрої домашньої поразки від КНТЕУ, це не враховуючи поразки від НПУ. У «авіаторів» слід відзначити вже майже ветеранів студентського футзалу Олега Буслюка та Івана Васильєва, які повели молодь за собою та своїм прикладом демонстрували характер на майданчику у кожній грі. Щодо НУФВСУ, то тут слід відзначити Олександра Ліфера та Дениса Хруля, які є менш досвідченими зо своїх опонентів, але місцями також проявляли лідерські якості на майданчику в скрутну хвилину.

Одноосібне шосте місце посіла команда НАВС, яка тільки в минулому році повернулась до участі в змаганнях з футзалу та яка дуже непогано проявила себе у цьому році. Перша ліга для них виявилась досить легкою прогулянкою, тому вони мали намір поборотися із усіма командами на рівних у цьому сезоні. Але головною причиною такого місця стала нестача досвіду. Були досить пристойні матчі, як от з КНУБА або перемога над КУБГ із рахунком 10:0, але й були невдалі поєдинки на прикладі матчу з «Полтехніком» або ВІТІ, але і там команда вела боротьбу на паркеті. Важко виділити когось конкретного з цього колективу, адже в ньому немає «зірок» і всі хлопці більш-менш одного рівня, за рахунок чого і вдалось добутися високих результатів в минулому році та непогано проявити себе вже у новому сезоні.

Далі йдуть знову дві команди з групи А, не дивуйтесь, просто їх там було на одну більше. КНТЕУ та НУБіПУ, які провели непростий для себе сезон, але для кого він став прийнятним, а для кого провальним важко сказати. НУБіПУ давно є одним з провідних футзальних колективів студентства столиці, але в цьому більше заслуги їхнього тренера Миколи Костенка, в чиїх тренерських можливостях годі й сумніватися, але гравці не дотягують до того рівня, аби вести боротьбу за перші місця навіть в групі. Щодо КНТЕУ, то команда місцями виглядала досить пристойно, але часто придумувала сама собі проблеми в захисті, які призводили до прикрих результатів у вже фактично виграних поєдинках. Олег Ставничий з «аграрного» та Владислави Ковальов і Мовсисян з «торгового» запам’яталися із цих колективів найбільше, певно в цьому їм допоміг правильної підхід до тренувань.

Далі йдуть одразу три команди із однаковим показником набраних очок – це КУБГ, ВІТІ ім. Героїв Крут і «Політехнік» з КПІ. Останні взагалі виглядали весь сезон наче не у своїй тарілці. Від «політехніків» всі очікують найвищого місця в таблиці, але команда ще перебудовується після «року Гончаренко» і має певні кадрові проблеми, проте важко заперечувати, що інколи вони виглядали так само пристойно, як ще кілька сезонів тому. Для ВІТІ це був чудовий сезон, адже команда попсувала нерви багатьом своїм опонентам і взагалі відчула свої справжню силу. До цього вони грали у Першій лізі та не мали серйозних суперників, окрім НАВСу, але в матчах з більш іменитими командами вони отримали безцінний досвід гри на такому рівні. А стосовно КУБГ можна сказати те, що і кожного року – команда та тренер більше приділяють уваги футболу, а в футзал грають заради задоволення більше, аніж результату. Суперник, якому немає чого втрачати – найбільш страшний суперник. Саме тому підопічні Сергія Швеця створили чимало клопоту своїм опонентам за цей сезон, але і на більш високі місця не награли.

12 та 13 командами стали «АКФ» з НАУ та КНУ ім. Тараса Шевченка. В свої групах ці колективи виглядали місцями непогано, але боротися із лідерами було дуже важко. Стосовно «АКФ», то цей колектив варто назвати головним відкриттям цього сезону, адже команда проявила себе якнайкраще в багатьох матчах і в цьому величезна заслуга тренера – Ігоря Дайнеко, чия робота помітна як в «Авіаторі», так і фарм-клубі, який складається з молоді.

14 та 15 стали команди «Інтер» з Європейського університету та ТНУ ім. Вернадського. Команди мають обмежений склад і ще на початку сезону розуміють, що не зможуть на рівних боротися із суперниками, в яких хоча б є свій зал для тренувань, проте їм варто віддати належне за їх бажання та гру «до кінця». Там без сумнівів грають справжні чоловіки і за це їх варто поважати.

У жіночому чемпіонаті склалась дуже схожа ситуація стосовно першого місця, де шансів опонентам не залишили дівчата з НПУ ім. Драгоманова. Вже у першому турі вони здобули вирішальну виїзну перемогу над головними суперницями в боротьбі за чемпіонство – командою НУХТ із рахунком 2:1, після чого проблем із суперницями взагалі не спостерігалось. Фантастичну гру демонстрували Ганна Шульга та Ксенія Гриценко, які на двох наколотили за п’ять матчів близько 35 м’ячів у ворота суперниць, при чому Вероніка Ковальчук лише двічі доставала м’яч із сітки власних воріт. Фантастична результативність від цих дівчат та не менш фантастична гра.

Другими стали дівчата з НУХТу, які також не втрачали очок, після поразки в стартовому турі. Тут знову слід відзначити те, що нажаль нам не вдалось побачити матч-відповідь вже у стінах НПУ ім. Драгоманова, але очевидно, що лідери «харчовиків» перебувають у менш блискучій формі, за своїх опоненток. Альона Кирильчук та Анастасія Кліпаченко вже котрий сезон демонструють чудову гру, але якщо цього було достатньо в попередні роки, то наразі вони заслужено стають другими.

На третьому місці залишилась команда КУБГ, яка не мала особливих проблем з усіма, окрім перших двох колективів, саме тому вони логічно треті. Відзначити варто Наталію Черепаню та Тетяну Зайнчковську, які вели за собою партнерів по команді та по-справжньому старалися в кожній грі.

Четверту сходинку поділили НУФВСУ та НУБіПУ, які між собою зіграли 1:1, але лідерам свої поєдинки програли. І якщо НУБіПУ в цьому сезоні просто необхідно похвалити з самовіддачу та той відчутний прогрес, який приходить з досвідом, то колектив «інфізу» слід розкритикувати за ставлення самих гравців до справи. Нарікання головного тренера НУФВСУ Андрія Гончарука на відсутність характеру в матчах з лідерами та неправильне ставлення певних гравців до честі емблеми, яку вони захищають, призвело до такого незвично низького місця в таблиці. Але Катерину Куксу та Валерію Коноваленко відмітити неможливо.

Останніми стали дівчата з НАУ, яким варто сказати величезне дякую за наполегливість у роботі на тренуваннях і сказати, що з досвідом прийдуть і перемоги.

Шкода, що сезон так завершився і ми не побачили головних баталій за вихід з групи та безпосередньо плей-оф, але наразі не це головне. Головне – щоб кожен з тих, хто прочитав цей матеріал, або з тих, хто у ньому згаданий, а тобто всі наші команди, гравці та тренери, були здоровими та вже у наступному сезоні готові до нових перемог та звершень разом із Футбольною асоціацією студентів м. Києва.

Владислав Третяк 

Прес-служба ФАКС